Круглий стіл до 150-ї річниці народження Якова Гандзюка

Історія України знає чимало військових діячів, якими варто пишатися. Один із них - Яків Гандзюк.

21 березня 1873 року народився Яків Григорович в с. Багринівці Подільської губернії. Походив із української селянської родини. Батько свого часу служив артилеристом (бомбардиром), тому і син обрав шлях військового. Маючи 18 років, після п'яти класів Вінницького реального училища Яків пішов до війська добровольцем. За чверть століття селянський син зробив кар'єру "від самих низів" до генеральського чину.

Яків Григорович Гандзюк - царський генерал, який став одним з перших творців нової української армії, командир дивізії в складі Першого українського корпусу, захисник Києва від більшовиків у січні 1918 року. Він прийняв мученицьку смерть від рук катів Муравйова, але не зрадив присягу, яку приніс на вірність Українській Народній Республіці. Яків Гандзюк тоді не зміг захистити молоду українську державу від нашестя агресорів, але йому вдалося відстояти честь українського воїнства, оскільки навіть вороги були вражені його сміливістю і стійкістю духу.

До 150 - ї річниці від дня народження Якова Гандзюка у краєзнавчому музеї ім. У. Кармалюка Літинської селищної ради відбулося засідання круглого столу "Честі не зрадив своєї" за участю учнів 10 - 11 класів ОЗЗСО І - ІІІ ст. с. Багринівці. Учасники заходу переглянули фільм "Вінничани - нащадки героїв", заслухали вчительку історії Наталію Назаренко та ученицю 11 класу Лещенко Анастасію про життя та героїчну смерть Якова Гандзюка. Юрій Козак - лікар, представник військово - медичної академії, медик - доброволець АТО - ООС, розповів про видання пам'ятної марки і конверта до цієї дати, а також презентував і подарував музею книгу Любомира Грабця, сина Омеляна Грабця, командира групи "УПА - Південь" " Щоб не було запізно!". Учні оглянули виставку та експозиції музею.