30 червня  2026 року за участю КЗ «Центру культури і дозвілля» Літинської селищної ради відкрито  Алею Слави загиблим воїнам,  яка буде нагадувати всім про війну, про смерть, про материнське і людське горе, та Алею Надії - місце сили для родин, що чекають на своїх рідних.
    Проєкт створення  Алеї Слави втілено в життя завдяки фінансуванню голові Літинської селищної ради - депутатам, керівнику МП «Альфа» Василю Хортюку,  за придбання Козацького хреста, та керівнику ФГ «Колос-П» Анатолію Пилипчуку  за придбання стенда для  «Алеї Надії».
   У відкритті меморіального простору взяли участь представники влади, духовенство, родини загиблих Героїв, рідні безвісти зниклих воїнів та жителі громади. Захід розпочався з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання на знак пам'яті про тих, хто поклав своє життя за Батьківщину, а також висловили підтримку полоненим і зниклим безвісти воїнам та їхнім родинам.  
   Водночас відкрито Алею Надії, присвячену зниклим безвісти під час російсько – української війни жителям с. Осолинки: Олександру Іванцову, Вадиму Кондратюку, Григорію Кубику, Олександру Драчуку,  Дмитру Любасюку, Владиславу Григоруку.  6 облич, 6 доль, за якими — невідомість. Це живі очі наших земляків, які боронили Україну, це руки, які тримали зброю, це серця, що билися за нас.  
     Освячення Алеї Слави, Алеї Надії та Козацького хреста здійснили    священнослужителі Православної Церкви України. На завершення присутні поклали квіти до меморіальних стендів та вшанували пам'ять загиблих Героїв.
    Кожна родина безвісти зниклих захисників зав’язала стрічку, як символ віри, пам’яті та надії на повернення своїх рідних. 
    До слова були запрошені голова  Літинської селищної ради Анатолій Бичок, сестра загиблого Героя Миколи Драчука - Валентина Носарівська та мати зниклого безвісти Вадима Кондратюка -Ярослава Кондратюк. 
     Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших Героїв, які зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом своїх земляків, нагадуватимуть кожному з нас, що недаремно поклали свої молоді життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. 

  Ми  віримо і дуже хочемо, щоб кожен із зображених на Алеї Надії захисників повернувся додому й власноруч зняв свою світлину.
  Чекаємо на наших Героїв!

  Слава героям України! Навіки Слава!